​​Історія моїх наплічників
з чого я починав та на чому зупинився

За всю свою волоцюжну кар’єру я поміняв 6 рюкзаків.
Перші 3 рюкзаками назвати важко, але якщо вже я взявся писати історію то розкажу і про них, щоб історія не переривалась.

1️⃣ В перший свій похід я вибрався в 6 класі, то були районні змагання з пішохідного туризму. Тоді батьки дістали для мене з горища старенький радянський «колобок».
Він став мені вірним другом на наступні 3 роки. Але змагання то не похід, тому коли я вперше пройшов з повним рюкзаком більше 5 км, зрозумів, що для походів цей колобок зовсім не годиться. Від його лямок закономірно залишалися синяки.

2️⃣ Другим моїм рюкзаком став також радянський «вещмешок», який я придбав за 15 грн у старого прапорщика на базарі. Для туризму ця річ не підходить зовсім, «колобок» і то кращий. Але я довго його юзав у одноденних походах, або в походах по гриби.

3️⃣ Вперше щось схоже на справжній туристичний рюкзак я купив у 10 класі, й віддав за нього скажені гроші - 60 гривень!
Цей виріб мав прототип анатомічної спинки і бокові кишені, навіть пояс.
Життя його було не довгим, бо китайці виготовили його з пресованого рису, і він розсипався через 2 чи 3 походи.

4️⃣ Нормальний рюкзак з’явився в мене вже в університеті. На 2 курсі я навчився непогано писати курсові роботи, що дало мені змогу збільшити свій бюджет на спорядження.
За 750 гривень,
а тоді це було 150$, я придбав
Campus Elbrus 120
З ним я почав ходити в серйозні походи на багато днів, але 120 літрів це занадто, тому згодом я купив інший.

5️⃣ Terra Incognita “Trial pro 90”
Це був свідомий вибір, тоді я вже трохи тямив у спорядженні.
Дешево і сердито. В 2014 році я віддав за нього 1650 грн.
Серію “pro” шили з кордури, і в цьому рюкзаку можна було переносити хоч бите скло, порвати його дуже важко. Спинку скопіювали з рюкзака Tatonka “Bizon”, і вона справді крута. Основний мінус цього наплічника - вага, майже 4 кг він важить порожній і сухий.
Тому я його поміняв.

6️⃣ Osprey “Aether 70”
Мій актуальний наплічник, придбав його влітку.
Osprey - це +100 до комфорту спини.
Він майже на півтора кіло легший і ергономіка в нього краща, всякі кишеньки і мотузочки для фіксації всякого барахла.
Мінуси - ніжний і дорогий))
Терру я закидав через голову в кузов камаза і сам сідав зверху, а Оспрей треба акуратно ставити і слідкувати, щоб хтось не проткнув його ненароком трекінговою палкою, але довгі походи він вивозить краще.


Якщо тобі сподобалась ця історія, то клацай на 🌲 під цим постом.

Якщо назбираємо 300 ялинок, я напишу історію своїх наметів.
January 29, 2020
16 comments
Avatar
Eugene
Myroslaw Melnychuk Ну можна пробувати підшити, але не факт що це врятує ситуацію, краще міняй рюкзак)
Можна міняти. А цей хіба на олх. Шкода щоб просто валявся )
Avatar
Eugene
Eugene Можна міняти. А цей хіба на олх. Шкода щоб просто валявся )
І ще проблема, його мені дружина подарувала. Тож ще + до збереження )
Avatar
Myroslaw Melnychuk
Eugene Можна міняти. А цей хіба на олх. Шкода щоб просто валявся )
Мої всі залишились в мене, не можу віддати))
Avatar
Eugene
Myroslaw Melnychuk Мої всі залишились в мене, не можу віддати))
)))) в серванті, під склом? :)
Avatar
Myroslaw Melnychuk
Ні, в шафі, інколи юзаю ще Теру, а Кампус на моцику катав, прив’язував замість кофра))
Do you want to add a new comment?